загорілість
ЗАГОРІ́ЛІСТЬ, лості, ж.
1. Властивість і стан за знач. загорі́лий 1.
Характерні обличчя запорозьких козаків написані І. Ю. Рєпіним широкими мазками, що підкреслюють їхню загорілість, обвітреність, запиленість у походах i битвах (з наук. літ.).
2. діал. Запеклість, завзятість; фанатизм.
У повідомленні газети “Голос Буковини” від 14 вересня 1919 р. йшлося про те, що тяжко засліпила національна загорілість людей на Буковині, які не бажали підкорятися румунській владі (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me