загорілість

ЗАГОРІ́ЛІСТЬ, лості, ж.

1. Властивість і стан за знач. загорі́лий 1.

Характерні обличчя запорозьких козаків написані І. Ю. Рєпіним широкими мазками, що підкреслюють їхню загорілість, обвітреність, запиленість у походах i битвах (з наук. літ.).

2. діал. Запеклість, завзятість; фанатизм.

У повідомленні газети “Голос Буковини” від 14 вересня 1919 р. йшлося про те, що тяжко засліпила національна загорілість людей на Буковині, які не бажали підкорятися румунській владі (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me