загостро

ЗАГО́СТРО.

Присл. до заго́стрий.

– Ти, няню, загостро її судиш. Ти козачка і не так на світ дивишся, а вона з панського роду і знову інакше думає (А. Чайковський);

– Чим же я можу віддячитися? – спитав він. – А тим, що не будете нам на голові сидіть, як директор, – сказала трохи загостро Олександра Панасівна (Валерій Шевчук).