1. Словник української мови у 20 томах

заготівка

ЗАГОТІ́ВКА, ЗАГОТО́ВКА, и, ж.

Напівпродукт у промисловому виробництві й побуті.

Баба Явдоха .. сама віднесла шевцеві хромові заготовки й замовила дівчинці черевики (О. Донченко);

– Ліпити я, власне, буду вдома, в своїй майстерні. А тут хіба що зроблю якісь заготівки (О. Гончар);

Поклавши на наковальню [ковадло] вогнисто сяючу заготовку, став бити по ній чималим молотком, аж іскри бризкали вусебіч. Коли заготовка стала темніти, знову кинув до горна (Є. Доломан);

Старий Муромець виніс із повітки токарний стан, прилаштував його за хатою, де був холодок, і почав ритися серед заготовок – липових, дубових та осикових кружал (І. Білик);

Розплав отримано в сонячній печі методом бічного оплавлення керамічної заготівки, що обертається, з поновлюваною поверхнею (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заготівка — заготі́вка іменник жіночого роду заготовлений напівпродукт рідко Орфографічний словник української мови
  2. заготівка — див. запас Словник синонімів Вусика
  3. заготівка — -и, ж., розм., рідко. 1》 Те саме, що заготівля. 2》 Те саме, що заготовка 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. заготівка — ЗАГОТІ́ВКА, и, ж., розм., рідко. 1. Те саме, що заготі́вля. — Що це так пахне приємно? — спитала Терезка. — Малина, — відповів Юрій Михайлович. — Тепер все село нею пахне… І грибами… У нас заготівка саме йде (Томч., Готель.., 1960, 251). Словник української мови в 11 томах