загребущість

ЗАГРЕБУ́ЩІСТЬ, щості, ж., розм.

Властивість за знач. загребу́щий.

Тут він зустрівся з Пасикевичем, що вибився на управителя в багатого попа, який через свою загребущість служив і господарював на двох парафіях (М. Стельмах);

– Скажи ж мені, може, ти грішив загребущістю, жадаючи собі більше, ніж треба, чи забираючи те, що тобі не належало? (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загребущість — загребу́щість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови