загробити

ЗАГРО́БИТИ, блю, биш; мн. загро́блять; розм.

Док. до гро́бити.

Залізо холодне і мертве. Засни оце в дорозі, добрий кінь привезе тебе до двору, а залізна машина, куди направиш, туди й пертиме, доки не загробить себе й тебе (М. Циба);

– Загробити корабель ми .. не дамо (О. Авраменко, В. Авраменко);

Для того, щоб остаточно не загробити очі, я попросив собі настільну лампу (із журн.).