загрошіти

ЗАГРОШІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм., рідко.

Стати багатим, розбагатіти.

Знайшов дядько скарб – одразу загрошів (із журн.);

// безос. З'явитися, завестися (про гроші).

Дерев'яні [ложки] визублюються, хоч і їсти нема чого. А головне, думалося: понесу ложки олов'яні на базар – загрошіє в кишенях (В. Дрозд).