загумення

ЗАГУМЕ́ННЯ, я, с., діал.

Те саме, що загумі́нок 1.

З нив, облогів та загумень, з лугів, де дишуть кмином і тонуть у молочній купелі стіжки сіна, .. пливе дужою лавою дивний, могутній і ласкавий подих (І. Керницький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загумення — див. оселя Словник синонімів Вусика
  2. загумення — -я, с., зах. Місце за током. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. загумення — Загуме́ння, -ня с. Мѣсто за гумномъ. Там на загуменню тополя стояла. Гол. І. 285. Словник української мови Грінченка