загухкати

ЗАГУ́ХКАТИ, аю, аєш, док., розм.

Почати гухкати.

Славіна почервоніла від ніяковості, але ще завзятіше заходилась плескати. Її підтримав Дружинін, а скраю загухкав у дебелі долоні Гарасименко (Б. Антоненко-Давидович);

// безос.

– Падайте на дно окопів! – гукаю щодуху, але ніяк не певен, що хтось чує, бо саме загухкало по лінії оборони (Є. Доломан).