задавачка

ЗАДАВА́ЧКА, и, ч. і ж., зневажл.

Те саме, що задава́ка (перев. про дітей).

Дівчинка також подобалась Богдасеві, дарма що була трошки задавачка (О. Іваненко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. задавачка — див. хвалько Словник синонімів Вусика