задавнення
ЗАДА́ВНЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. зада́внити 1 і стан за знач. зада́внитися.
Установлення неправильного діагнозу призводить до задавнення хвороби, різноманітних ускладнень та непередбачених наслідків (з наук. літ.).
2. Утрата чинності внаслідок перевищення терміну дії.
Призупинення й переривання перебігу строку задавнення позову регулюються законодавством держави, що застосовується до договору перевезення (з мови документів).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- задавнення — зада́внення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- задавнення — див. давнина Словник синонімів Вусика
- задавнення — Зада́внення, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- задавнення — Задавнення, -ня с. Давность, застарѣлость. Желех. Словник української мови Грінченка