задавнення

ЗАДА́ВНЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. зада́внити 1 і стан за знач. зада́внитися.

Установлення неправильного діагнозу призводить до задавнення хвороби, різноманітних ускладнень та непередбачених наслідків (з наук. літ.).

2. Утрата чинності внаслідок перевищення терміну дії.

Призупинення й переривання перебігу строку задавнення позову регулюються законодавством держави, що застосовується до договору перевезення (з мови документів).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. задавнення — зада́внення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. задавнення — див. давнина Словник синонімів Вусика
  3. задавнення — Зада́внення, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. задавнення — Задавнення, -ня с. Давность, застарѣлость. Желех. Словник української мови Грінченка