задибуляти
ЗАДИБУЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., розм.
Те саме, що зади́бати.
Павло, побачивши, що дружина і шофер з пакунками входять у двір, кинувся назустріч .. Діди задибуляли слідом (М. Циба);
Тісніше загорнувшись в одежину, чоловік задибуляв вулицею (Г. Тарасюк).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me