задибуляти

ЗАДИБУЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., розм.

Те саме, що зади́бати.

Павло, побачивши, що дружина і шофер з пакунками входять у двір, кинувся назустріч .. Діди задибуляли слідом (М. Циба);

Тісніше загорнувшись в одежину, чоловік задибуляв вулицею (Г. Тарасюк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me