задобрюваний
ЗАДО́БРЮВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до задо́брювати.
Хтось конче потребує, щоб люди різали й убивали один одного. В ім'я чого? В ім'я “свого”, привласненого собі й задобрюваного Бога (І. Багряний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- задобрюваний — задо́брюваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- задобрюваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до задобрювати. Великий тлумачний словник сучасної мови