задоювати

ЗАДО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАДОЇ́ТИ, ою́, о́їш, док., кого, розм.

Неякісним, несистематичним доїнням доводити до зниження надоїв чи до виснаження (про корову).

За повір'ями, відьми доять чужих корів і нерідко можуть їх задоїти до загину (із журн.);

Щоб не задоїти корову, селяни рідко наважуються залишити на стороннього своє господарство (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me