зажурний
ЗАЖУ́РНИЙ, а, е.
Те саме, що зажу́рливий.
Тускло горить лампада перед образом Марії. Перед лампадою, як різьблення, стоїть моя зажурна мати (М. Хвильовий);
Ніна почула знайомий, зажурний мотив (А. Любченко);
* Образно. По обидва боки .. вулиці – бідненькі хатки за похиленими тинами і просто так, необгороджені, такі ж повіточки, з обсмиканими стріхами, зажурні колодязні журавлі над дерев'яними зрубами, і ніде ні звуку (І. Кирій).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me