закамарочок
ЗАКАМА́РОЧОК, чка, ч., розм.
Зменш. до закама́рок.
У 1935 році школу було розширено: додалось ще два класи у дерев'яній будівлі і закамарочок для бібліотеки (із журн.);
* Образно. Він любить Прокопа. За його не покраяну на закамарочки душу, за правдивість і тактовність (Ю. Мушкетик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- закамарочок — закама́рочок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови