1. Словник української мови у 20 томах

закарлючистий

ЗАКАРЛЮ́ЧИСТИЙ, а, е, розм., рідко.

Із закарлючками, вигинами, гачками.

Я .. пішов собі знову блукать по закарлючистих улицях московських аж до самого вечора (Т. Шевченко);

Закарлючистою, що вгризлась у пагорб, дорогою вони увійшли в передранковий сон старого міста (М. Стельмах);

Закарлючистий почерк.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закарлючистий — закарлю́чистий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. закарлючистий — -а, -е. Те саме, що закарлючений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. закарлючистий — Закарлючистий, -а, -е Со многими загибами, поворотами. Пішов собі знову блукати по закарлючистих улицях московських. О. 1861. Шевч. X. 4. Словник української мови Грінченка