закатувати
ЗАКА́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАКАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.
Щільно закривати металеві кришки спеціальним пристроєм у процесі консервації.
Відварені в маринаді гриби розкладаємо у заздалегідь підготовані стерилізовані банки, заливаємо киплячим маринадом і одразу закатуємо банки (з навч. літ.);
// Поміщати в посудину, закривши в такий спосіб.
Закатати помідори на зиму.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- закатувати — закатува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- закатувати — див. закатовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- закатувати — ЗАМУ́ЧИТИ (катуванням, тортурами довести кого-небудь до смерті, загибелі), ЗАКАТУВА́ТИ, СКАТУВА́ТИ, ЗАМОРДУВА́ТИ, СПЛЮНДРУВА́ТИ рідше, ДОКОНА́ТИ розм.; ЗАМОРИ́ТИ (голодом, роботою). — Недок.: заму́чувати, закато́вувати, замордо́вувати, замо́рювати. Словник синонімів української мови
- закатувати — Закатува́ти, -ту́ю, -ту́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- закатувати — ЗАКАТУВА́ТИ див. закато́вувати. Словник української мови в 11 томах
- закатувати — Закатува́ти, -ту́ю, -єш гл. Замучить. Словник української мови Грінченка