заквартирувати
ЗАКВАРТИРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм.
Почати квартирувати (про військо).
Біля підніжжя гори Маківки, захищена її схилом, стоїть дивом уціліла церква. В ній заквартирували стрільці нашої сотні (Р. Іваничук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заквартирувати — заквартирува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови