закиль
ЗА́КИЛЬ, спол., діал.
Те саме, що за́ки.
Світи, зоре, на все поле, Закиль місяць зійде (з народної пісні);
Закиль це та те, то й “святий Боже” заспівають (Номис).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
ЗА́КИЛЬ, спол., діал.
Те саме, що за́ки.
Світи, зоре, на все поле, Закиль місяць зійде (з народної пісні);
Закиль це та те, то й “святий Боже” заспівають (Номис).