заклеймований

ЗАКЛЕЙМО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до заклеймува́ти.

Посуд був заклеймований знаками Рюриковичів (із журн.);

* Образно. – Я намагався бути добрим пастирем своїх овець, всі вірники у мене помічені, кожний з них у мене заклеймований (С. Скляренко).