заклято
ЗАКЛЯ́ТО.
Присл. до закля́тий 2.
Густий туман, як хмара, впав на село і стояв непорушно, заклято: за вікном не було видно ні вулиці, ні садів (Р. Федорів);
// Уперто, затято.
Покульгав [татарин] у Бахчисарай, а вернувшись, мовчав заклято і тільки ночами стогнав тяжко крізь сон (Р. Іваничук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me