заковичка

ЗАКОВИ́ЧКА, и, ж., розм.

Зменш. до закови́ка.

Та в тому-то й заковичка, що, взявши до рук сам протокол, я нічого такого навіть віддалено схожого там не знайшов (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заковичка — закови́чка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. заковичка — див. перешкода Словник синонімів Вусика