законектити
ЗАКОНЕ́КТИТИ, кчу, ктиш, док., кого, що, жарг.
Поєднати кого-, що-небудь; залучити кого-небудь до чогось.
Молоді актори щиро захотіли законектити Україну і світ, бо прагнули любити та шукали свободи (із журн.);
Головна мета заходу – законектити класних перспективних розробників з найкращими компаніями на ринку (з Інтернету).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me