законозастосування
ЗАКОНОЗАСТОСУВА́ННЯ, я, с., юр.
Застостування законів.
Можливості реалізації принципу верховенства права полягають у наданні судовій владі поряд з функцією законозастосування функції нормотворчої (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me