закреп

ЗА́КРЕП, у, ч.

Те саме, що запо́р.

Набряклість, огрубіння шкіри, сухість її, що поєднуються із загальною слабкістю, сонливістю, закрепами, бувають у разі ураження щитоподібної залози (з навч. літ.);

Серцево-судинна система, печінка, нирки жінки працюють з підвищеною напругою, тому вагітні скаржаться на втому, задишку, часте сечовипускання, виникають закрепи (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закреп — за́креп мед. запор (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт