закріпачуваний
ЗАКРІПА́ЧУВАНИЙ, а, е, іст.
Дієпр. пас. до закріпа́чувати.
Закріпачувані селяни піднімали повстання і масово втікали до Запорізької Січі (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- закріпачуваний — закріпа́чуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови