1. Словник української мови у 20 томах

закріплюваний

ЗАКРІ́ПЛЮВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до закрі́плювати.

Колоди, виходить, лежали нічим не закріплювані, трималися просто завдяки своїй власній вазі (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закріплюваний — закрі́плюваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. закріплюваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до закріплювати. Великий тлумачний словник сучасної мови