закупи
ЗА́КУПИ, ів, мн.
Те саме, що закупі́вля.
Возив дружину на закупи, щоб їй самій не ходити, а вже коли під'їжджали до двору, линула злива (Л. Костенко);
На закупи у прикордонні волинські міста поляки приїжджали не лише приватними машинами, а й своєрідними екскурсійними автобусами (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- закупи — мн. г., купування, купівля, закупівля. Словник синонімів Караванського
- закупи — -ів, мн., зах. Те саме, що закупівля. Великий тлумачний словник сучасної мови
- закупи — Категорія напіввільних селян у Київській державі; XI-XII ст. виконували повинності за позику; XIV-XVI ст. збіднілі селяни і городяни, які брали позику, за несплату боргу землевласник мав право перетворити їх на кріпаків. Універсальний словник-енциклопедія