закусь
ЗА́КУСЬ, і, ж., прост.
Те саме, що за́ку́ска 2.
– Ти краще, Ярино, чим журитися, чарку б, закусь поставила та постель постелила (М. Стельмах);
– А по трудах, як кажуть, праведних і закусити можна .. – У чарці й закусі нема гріха, як мовиться в Святім Письмі (Валерій Шевчук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- закусь — -і, ж., розм. Закуска. Великий тлумачний словник сучасної мови
- закусь — І, ж. Закуска. Вони мені тиждень тому за хороший кір із закуссю допомогли притарабанити це добро на Діминій старенькій «копійці» під хату (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу
- закусь — (-і) ж.; мол., жрм. Те саме, що закусон. БСРЖ, 201; ПСУМС, 26; ЯБМ, 1, 353. Словник жарґонної лексики української мови