закуття
ЗА́КУТТЯ, я, с., розм.
Збірн. до за́кутень.
Отже, повернімося до наших старих вітряків, яких невблаганні обставини відтіснили на закуття сучасності, але ще не встигли стерти з лиця землі (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- закуття — закуття́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- закуття — див. глухомань; куток Словник синонімів Вусика
- закуття — -я, с. Дія за знач. закувати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- закуття — ЗАКУТТЯ́, я́, с. Дія за знач. закува́ти¹. Словник української мови в 11 томах