залаштунки

ЗАЛАШТУ́НКИ, ів, мн.

1. Приміщення, розташовані за лаштунками (у 1 знач.).

Несподівано для всіх Коломба надто швидко призвичаюється до світу театральних залаштунків (із журн.);

* У порівн. Треба було зiбрати всi сили, щоб випручатись, – i опинитися в величезнiй, з високим, як опернi залаштунки, склепiнням, лунко-порожнiй залi (О. Забужко).

2. перен. Прихована, таємна сторона чогось.

У статті розкрито залаштунки футбольного матчу в Харкові (з газ.).