залишенець
ЗАЛИ́ШЕНЕЦЬ, нця, ч.
Той, хто десь залишився.
Вони не вийшли з лісу навіть тоді, коли навкруги запанувала чужа влада і вже не було надії на визволення. Вони – залишенці – обрали собі смерть (В. Шкляр).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me