залишенець

ЗАЛИ́ШЕНЕЦЬ, нця, ч.

Той, хто десь залишився.

Вони не вийшли з лісу навіть тоді, коли навкруги запанувала чужа влада і вже не було надії на визволення. Вони – залишенці – обрали собі смерть (В. Шкляр).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me