залізомідний
ЗАЛІЗОМІ́ДНИЙ, а, е.
Який є сполукою заліза і міді.
Ротором служить мідний чи залізомідний циліндр, розміщений у підшипниках (з навч. літ.);
Широко застосовуються залізомідні композиційні матеріали, з яких виготовляють сполучні муфти та накладки гальмівних барабанів (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me