залізомідний

ЗАЛІЗОМІ́ДНИЙ, а, е.

Який є сполукою заліза і міді.

Ротором служить мідний чи залізомідний циліндр, розміщений у підшипниках (з навч. літ.);

Широко застосовуються залізомідні композиційні матеріали, з яких виготовляють сполучні муфти та накладки гальмівних барабанів (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me