замазюканий

ЗАМАЗЮ́КАНИЙ, а, е, розм.

1. Дієпр. пас. до замазю́кати.

На худорлявому замазюканому обличчі виблискують у широкій усмішці білі зуби (Є. Доломан);

Вікна були замазюкані фарбою (із журн.).

2. Який замазюкався.

Брудний, обшарпаний, замазюканий сажею, .. він тільки й знав, що вислухувати зневажливі слова старших поварів (П. Загребельний);

А на березі теж юрмилися запорожці, здебільшого голі до пояса, обкурені димом, замазюкані в смолу (Ю. Мушкетик).