замакітрений

ЗАМАКІ́ТРЕНИЙ, а, е, розм.

1. Дієпр. пас. до замакі́трити.

Я .. замакітрений розлученням і пошуком сотні на паспортний штамп (Є. Пашковський).

2. у знач. прикм. Який замакітрився.

Замакітрена голова моєї нареченої була повна всяких нісенітниць, з якими доводилось щохвилини боротись (В. Винниченко).