заманювач
ЗАМА́НЮВАЧ, а, ч., розм.
Той, хто заманює кого-небудь.
Вона сама собі на голову кликала всілякого штибу заманювачів та обманювачів, така вже її особливість (Є. Гуцало);
У досвідчених заманювачів є своя власна психологічна сітка, якщо угледіли свого клієнта, якщо навчилися більш-менш правдиво грати віру в те, що говорять (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me