заманювач

ЗАМА́НЮВАЧ, а, ч., розм.

Той, хто заманює кого-небудь.

Вона сама собі на голову кликала всілякого штибу заманювачів та обманювачів, така вже її особливість (Є. Гуцало);

У досвідчених заманювачів є своя власна психологічна сітка, якщо угледіли свого клієнта, якщо навчилися більш-менш правдиво грати віру в те, що говорять (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me