замежовий

ЗАМЕЖОВИ́Й, а́, е́.

Який міститься, відбувається і т. ін. за межею чого-небудь.

Євангелічні тексти – зразок широкого використання жанру притчі як особливої мови замежових смислів (з наук. літ.);

У поезії Є. Плужника “Цілий день якийсь непевний настрій...” замежовий холод фізично відчувається чолом і серцем, проймає на мить усю істоту героя (з наук. літ.);

Торцеві частини резонатора є замежовими для хвиль, що діють у центральній частині (з наук.-техн. літ.).