замертвілий

ЗАМЕРТВІ́ЛИЙ, а, е.

Дієпр. акт. до замертві́ти.

Гриць скипить, неначеб в нім прокинулася замертвіла досі ніби його власна кров, ворохобиться проти господаря і відгризається (О. Кобилянська);

На порозі він озирнувся й ще раз уважно подивився на замертвіле, дивно-гарне лице під синьою хусткою (В. Винниченко);

* Образно. Кімнат було дві. В них панувала глибока замертвіла тиша (М. Івченко).