замертвіння

ЗАМЕРТВІ́ННЯ, я, с.

Стан за знач. замертві́ти.

На ураженій ділянці шкіри внаслідок переохолодження чи обмороження з'являються набряки, запалення чи замертвіння тканин (з наук.-попул. літ.);

В ці моменти замертвіння тіла і мозку в глибинах свідомості творився образ Олюсі – її мрії, що вселилися в душу і все скорили (В. Підмогильний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замертвіння — замертві́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови