замизканий

ЗАМИ́ЗКАНИЙ, а, е, розм.

Заношений (у 2 знач.); забруднений.

Дяк витяг з-за пазухи старий-престарий картуз; такий замизканий, що жаден в світі археолог не вгадав би ні віку його, ні барви (О. Кониський);

Тільки підклав [Алі] під спину стару, замизкану подушку, як нестримний сон пов'язав солодкою вагою все його тіло... (Ю. Логвин);

Вiн .. урукопашну йде, щоб впасти i мертвим встати... Й мертвим – жить? Бушлат замизканий, зiм'ятий .. Моряк не хилить голови (С. Йовенко).