замозолювати

ЗАМОЗО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАМОЗО́ЛИТИ, лю, лиш, док., що, розм.

1. Натирати мозолі важкою роботою або ходінням; мозолити.

Щоб не замозолювати ноги, варто правильно підбирати розмір взуття (з мови реклами);

Мати замозолила руки важкою працею (із журн.);

* Образно. Знову замозолила мозок настирлива, мов ґедзь, думка: а все-таки, що сталося, чому він потрапив у неласку патриціїв (Р. Іваничук).

2. перен. Заробляти важкою працею.

Добре, що руки тобі служать, то й можеш ними щось замозолити... (І. Чендей).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me