замполіт
ЗАМПОЛІ́Т, а, ч., іст.
Заступник командира з політичної роботи із військовослужбовцями в Радянській армії.
Навіть гвардії майор Воронцов .. на цей раз уже був на коні .. Весь полк знав, що замполіт сідає на коня лише при далеких гарячих маршах (О. Гончар);
Відпускає капітан команду на берег – ніхто не йде. Бояться. Тут уже замполіт: товариші, так і так, ви повинні нести свою високу свідомість до місцевого населення, яке відрізане від материка, і так далі... (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me