замудро

ЗАМУ́ДРО, розм.

Присл. до заму́дрий.

[Вiля:] Хто буде жити в тому будинку? [Петро:] Двiстi квартир, двiстi сiмей. [Вiля:] Точнiше, близько тисячi невинних – засуджених до каторги... [Петро:] Замудро висловлюєшся (О. Коломієць).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me