замудро
ЗАМУ́ДРО, розм.
Присл. до заму́дрий.
[Вiля:] Хто буде жити в тому будинку? [Петро:] Двiстi квартир, двiстi сiмей. [Вiля:] Точнiше, близько тисячi невинних – засуджених до каторги... [Петро:] Замудро висловлюєшся (О. Коломієць).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me