1. Словник української мови у 20 томах

замучуваний

ЗАМУ́ЧУВАНИЙ, а, е, рідко.

Дієпр. пас. до заму́чувати.

Замучуваний тяжкою працею, Федір поступово почав утрачати здоров'я (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замучуваний — заму́чуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. замучуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до замучувати. Великий тлумачний словник сучасної мови