занавіса
ЗАНАВІ́СА, и, ж., рідко.
Те саме, що заві́са¹ 1.
Була це одна з бічних кімнат, з одними тільки дверима і з одним вікном .. Ліжко всунене в стіну .. з позолоченими прикрасами, без занавіс (Б. Лепкий);
Від того її [Роксоляни] віддиху захиталася занавіса біля дверей (О. Назарук);
У цей раз небо поблідло злегка від пливучого за хмарами місяця, й занавіса тьми розхилилася, ніби тихі двері (К. Гриневичева).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me