занедужалий

ЗАНЕДУ́ЖАЛИЙ, а, е.

Дієпр. акт. до занеду́жати.

Тепер він їде до відомого в околиці німця-лікаря.., щоб привезти до своєї в такий дивний спосіб занедужалої жінки (Валерій Шевчук);

Якщо вибачу зраду, всім дорога однакова – і прокуреній Юлі, котра з чоловічою впертістю тримається за чоловіка, .. і занедужалій мамі, і братові, й сестрам (Є. Пашковський);

// у знач. ім. занеду́жалий, лого, ч.; занеду́жала, лої, ж. Той (та), хто занедужав.

Андрій Галактіонович, пораючись біля занедужалого, залучив Настусю собі в помічниці (О. Гончар).