заниклий
ЗАНИ́КЛИЙ, а, е, діал.
Зниклий, загублений.
Згадка про чуму всіх наповнила тривогою: жарти замовкли, натовп розсувався. – Міхелю, відбери в чортової куми гроші. Бачиш-бо: бреше, як пес, – спробував був хтось вернути заниклий настрій (Н. Королева).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me