занишклий
ЗАНИ́ШКЛИЙ, а, е, розм.
Дієпр. акт. до зани́шкнути.
Дударевич глянув на дружину, сердито занишклу в кутку (О. Гончар);
* Образно. Над голими, занишклими, як дитя до сну, ланами леготіла тільки павутинка бабиного літа (О. Забужко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me