зануреність

ЗАНУ́РЕНІСТЬ, ності, ж.

Стан за знач. зану́рений 3.

Мало хто із сучасних авторів так щиро й відкрито декларує свою зануреність у родинне буття, глибинну духовну дотичність до щоденних клопотів дітей (з наук.-попул. літ.);

Фільм примушує по-новому поглянути на те, що відбувалося в кіно на межі 1920–1930-х... Його психологічність та особлива ліричність, зануреність в особистісний світ героїв по-справжньому вражають (з газ.).