занюханий

ЗАНЮ́ХАНИЙ, а, е, розм.

1. Дієпр. пас. до заню́хати 2.

Собака умовною поведінкою повідомляв кінолога, коли виявляв запах наркотику або іншої речовини зі специфічним запахом, взірець якої був занюханий ним (з навч. літ.).

2. перен., зневажл. Поганий, занедбаний.

Сьогодні він, маючи п'ятдесят років, обіймає посаду лаборанта в занюханій бюджетній установі (Є. Кононенко);

Не доходячи до готелю, я завернув у якийсь занюханий бар (О. Логвиненко, пер. з тв. Дж. Селінджера);

Вліз у занюханий автобус. У проході стоячи їдуть окрім мене десятеро (із журн.).